Допомога

Колись я писав, що не треба чекати допомоги. Але буває так, що як без неї? Що робити тоді?

Просити. Просіть і буде вам дано. Усе, що згідне з Його волею. 

Бог живий.

Досягнення vs недоліки - 2

Один мій колега запитав мене з приводу попереднього допису чи не його я мав на увазі в пасажі про вичитування студентів. Це явище так розповсюджене, що бери приміряй і підійде кожному.

Навіть студентам. Хіба мало таких які приколюються з одногрупника, коли той стоячи за трибуною на семінарі з останніх сил намагається звязати два слова до купи відповідаючи на каверзне питання.

Як класно вказувати на чужі недоліки. Це ж круто. Чи не так?

Можливо. Але ще крутіше знайти спосіб допомогти людині самій виявити свої недоліки. Тоді їхнє подолання стане її досягненням.   

Досягнення vs недоліки

Хтось заходить у двері розпрямивши плечі штовхаючи всіх підряд, їде на джипі не вмикаючи поворотів підрізаючи всіх підряд, вважаючи що він самий крутий в даний момент і це може бути навіть і так, але в наступний момент він труп.

Хтось вішає на себе золото і коралі в екстравагантний спосіб як вішають гірлянди на новорічну ялинку. Видно, що вона аж світиться так їй це подобається. Але всі довкола сміються, адже це рагулізм.

Хтось вичитує студентів за невдало сформульоване речення вантажачи фактами і думає, що демонструє свої знання. Але студенти подумки відповідають факами, а колеги вважають, що в нього замало аудиторних годин.

Люди, які високо літають, завжди наражають себе на небезпеку.

Замість тішитись своїми уявними досягненнями, краще зосередитись на подоланні своїх реальних недоліків.

Реплікація

Хто ходив у музичну школу, той знає: там не вчать гри на музичних інструментах, там вчать п’єси. Після кількох років такого дресирування учень може години дві імітувати, що він щось вміє, але коли це щось закінчується він не вміє нічого.

В музичній школі не вчаться творити музику, лише відтворювати. А чого вчитеся ви?

(Чи не здається вам, що) ваша система поглядів нецільна?

Так моя система поглядів нецільна. Цільність це ідеал і як тільки ми кажемо, що ми її досягли, ми одразу опиняємось в найдальшій можливій точці від неї.

Щоб наблизитись до цільності треба рухатись, а не стояти на місці. Система поглядів має бути динамічна.

PS Цільними є тільки лісові горіхи в батончиках Nuts

Нагорода

Мені часто ставлять питання – а як воно буде? – так наче я знаю майбутнє. 

Неможливо прожити життя щоб не скоїти дурниць, не встряти в історію, не наробити невиправних помилок. Нема таких людей, які пережили молодість і вийшли сухими з води.

Коли на вулиці злива, можна її перечекати вдома. Але уявіть якби ваше життя тривало лише один день чи ждали б ви поки розійдуться хмари?

Не зважайте на обставини. Не виправдовуйте бездіяльність. Чиніть всупереч страху. Так, вас зіб’ють з ніг і ви впадете. Підводьтесь і йдіть вперед.

Вам важко тепер і не чекайте полегшень в майбутньому, але знайте, що ваша воля і ваш характер гартуються в труднощах і те, що сьогодні вам здається непідсилу, ви подолаєте, коли прийде ваш час. 

Важко працювати, як вам дивляться під руки

Колись я працював у газеті. Спершу мені не платили. Потім  пообіцяли шість мільйонів в місяць. По тодішньому курсу це було приблизно баксів тридцять. І мені їх все одно не платили. Потім газету взагалі закрили. Початок першого кучми: кількість змі методично скорочували. Більше я не займався журналістикою.

З того часу дещо змінилось.

З’явилось нове поле для гри. Нікому не підконтрольне. Тут можна знайти відповіді практично на всі  запитання. Тут пульсує живий досвід інших людей. Таких як ми. Тут  відбувається обмін ідеями з космічною швидкістю. Це поле зростає щодня. Його не спинити.

Ті хто править нашим суспільством в цьому полі ніхто. Інтернет так само реальний як і всі їхні посади та інституції.

Сегменти реальності як доміно: падіння в одному послідовно спричиняє падіння в усіх інших. Так, силою думки.

Living Dead

Є люди дві хвилини розмови з якими здатні загнати в депресію.

Так наче їхній мозок випромінює спеціальні хвилі, що гасять запал і трощать ініціативу. З ними не можна ділитись новими ідеями. В них не варто питати рецептів щастя. Вони радо роздають лише інструкції з самогубства. Їхні щоки пашать здоров’ям, але їхні очі сумні як у хворих.

Так, вони хворі. І заразні. Якщо ви знаєте таких людей спробуйте триматись від них подалі. Ви одразу відчуєте себе краще.

Щоб їм допомогти, спершу треба допомогти собі.

Майстри

Коли ми освоюємо нову справу нам кортить все зробити відповідно до інструкції. Адже потрібен критерій оцінювання. Як без нього?

Коли хтось із майcтрів починає ділитись секретами як цю інструкцію обійти ми як правило протестуємо. Не треба проповідувати нам єресь.

Коли освоївши інструкцію ми беремось до справи по справжньому, то на власному досвіді переконуємось, що майстри відповідають за свої слова. 

Може краще відразу викинути інстуркцію і піти порадитись з майстрами? 

PS Не завжди, але часто інструкції складають люди, які зеленого поняття не мають про справу.

На численні прохання

В совдепії по телевізору, коли повторювали, якусь передачу чи фільм казали, що це на численні прохання телеглядачів. Насправді телеглядачі були тут ніпричому, хто б на них зважав.

Сьогодні теж все робиться для людей, нам постійно йдуть на зустріч. Ви смієтесь. Але я знаю чому це так дістає. Бо кожна така фраза нагадує, як мало ми робимо для того, щоб ті, хто про нас так турбується, на власній шкірі відчули, яким насправді є наше життя.

Шанс для змін

Тиждень не було нових постів у блозі, бо я хворів. 39°. Ангіна. Антибіотики.

Чому я захворів? В мене був складний семестр. Багато людей. Багато лекцій. Багато писанини. Багато сімейних справ. Але це не причина.

Я працював на результат не приділяючи уваги тому, що цей результат забезпечує. Це все одно, що користуватись ноутом не приєднуючи його до електромережі. Рано чи пізно заряд батареї закінчиться. Це все одно, що сидіти в неті не обновлюючи базу антивірусу. Рано чи пізно доведеться переставляти віндовс (тільки давайте без цього: „в мене мак”). Це все одно, що витрачати кошти не дбаючи про джерела їхнього поповнення. Рано чи пізно виявиться, що у вас на рахунку нуль гривень нуль копійок.

Ви пригадуєте, як в першій частині тачок блискавка маквін вирішив не змінювати шини ? На  останньому колі він ледве доліз до фініша і втратив перемогу. З іншого боку, це стало початком його пригод.

Користь таких моментів у тому, що вони сигналізують нам: так дальше бути не може. Це шанс для змін.