Важко працювати, як вам дивляться під руки

Колись я працював у газеті. Спершу мені не платили. Потім  пообіцяли шість мільйонів в місяць. По тодішньому курсу це було приблизно баксів тридцять. І мені їх все одно не платили. Потім газету взагалі закрили. Початок першого кучми: кількість змі методично скорочували. Більше я не займався журналістикою.

З того часу дещо змінилось.

З’явилось нове поле для гри. Нікому не підконтрольне. Тут можна знайти відповіді практично на всі  запитання. Тут пульсує живий досвід інших людей. Таких як ми. Тут  відбувається обмін ідеями з космічною швидкістю. Це поле зростає щодня. Його не спинити.

Ті хто править нашим суспільством в цьому полі ніхто. Інтернет так само реальний як і всі їхні посади та інституції.

Сегменти реальності як доміно: падіння в одному послідовно спричиняє падіння в усіх інших. Так, силою думки.