Ми змінили владу в 1991, 2004, і знову в 2014, і я б не сказав, що хтось задоволений результатом.
Отже, я вирішив змінити перспективу, замість макро рівня зосередитись на мікро рівні свого безпосереднього оточення, там де почуваю свою пряму відповідальність. Я вирішив абстрагуватись від того хто там мер, президент, прем’єр міністр та лідер опозиції, вирішив забути про карту України, за Дніпро і кручі, і зосередитись на тій соціальній реальності, яка є перед моїми очима, в якій я перебуваю повсякчас.
Експеримент був вдалий.
Сьогодні я переконався: щоб змінити владу треба змінити 99* відсотків населення. Я персвідчився на своєму персональному досвіді, що будьяка погана влада тримається на тих хто готовий за кілограм умовної гречки, -- це може бути скажем посада, можливість нічого не робити і одержувати зарплату, доплата фіктивного окладу до пенсії, інші преференції -- відступити від принципів і продати всіх і вся. Я побачив що іуди поруч, і реально їх багато. Лише тепер я зрозумів хто справжній ворог України, не тієї абстрактноїї сконструйованої Грушевським і компанією "України" з підручника Субтельного, але моєї України, в якій я перебуваю.
Проблема України не в тому що нею керують люди яким вона непотрібна, проблема України в тому що 99* відсотків з поміж тих, хто тут живуть мали Україну десь.
Але це додає мені оптимізму. Бо коли ти знаєш ворога в обличчя, коли його чи її більше не приховує туман усмішок вдаваної щирості та комфорту культурної спорідненості твоя боротьба перестає бути боротьбою з тінню. Тоді ти точно знаєш звідки чекати ножа у спину і саме головне куди наносити удар.
Зрештою я знаю, що люди можуть змінитись. Я сам змінювався не один раз і сьогодні день чергової переміни в моєму житті, і я просто хочу цей момент розділити із вами.
* Це число не грунтується на статистичній вибірці, але є художнім прийомом гіперболи.