Для чого всі ці жертви і могили, якщо здаватись ворогу щодня?

Для чого демократія, якщо подобається лизати сраку начальству?

Для чого право і закон, якщо треба мати можливість все порішати?

Для чого реформи, якщо хочеться щоб все залишилося таким як було?

Для чого вільний світ, якщо довподоби жити в колонії мордору?

Для чого достойна компенсація за працю, якщо і далі красти, брати хабарі і нехотіти працювати?

Для чого потрібна свобода, якщо хотіти щоб всі важливі рішення приймали за вас?

Для чого була потрібна Євроінтеграція, якщо хочеться будувати "русскій мір"?

Для чого всі ці жертви і могили, якщо здаватись ворогу щодня?

 

В чому суть змін?

Взятки, непотизм, договорянки відсутність чесних замагань все це своїм результатом має негативний природний відбір. Він негативний тому, що відбирає людей, які насправді нічого не створюють а лише імітують діяльність: пишуть псевдокнижки, які ніхто не читає, продукують псевдознання, які нікому не потрібні, виробляють псевдотовари, за які держава повертає пдв, пиляюють гіляку під цілим суспільством і під собою в кінцевому результаті також, але їм на це все пофіг. Така країна, така організація приречені на гниття і загибель.

Тут немає альтернативи. Успіх в цій системі тимчасовий та ефимерний. Реальні зміни не можливі ні "знизу" ні "зверху", бо просто не залишається достатньої кількості людей яким ці зміни потрібні, які хочуть щось реально робити і не вважають, що праця це щось зле, а вважають що зло це імітація, бо вона руйнує вас як людину з середини.

Люди змін рано чи пізно покидають систему знаходячи собі місце там де вони насправді належать.

Чим далі я за всім цим спостерігаю тим більше розумію, що суть змін повинна полягати в умінні все це не стільки переламати як пережити, в умінні йти тим шляхом, який приносить радість в житті, нехай навіть його повороти здаватимуться цілком не передбачуваними з перспективи колишніх уявлень про мабутнє.

Альтернативне перше вересня

Альтернатива це те що протиставляється мейнстріму. Хоча ми вживамо це слово в однині проте альтернатива це завжди множинність, бо насправді це не просто антимейнстрім, але багато різних можливостей робити справи інакше. Сьогодні, я хочу повернутися в минуле в моє перше вересня 1980 року, день коли я пішов до школи, і розказати собі, про реальність мого теперішнього, яке для того майбутнього мало видатись неможливою альтернативою.

"Діти, знання які ви здобуватимете виявляться нікому не потрібними, ні вам ні суспільству в якому ви будете живете, ні людству в цілому. Після баагатьох втрачених років ви нарешті задумаєтеся що ця система не сконструйована так щоб щось вам дати, але так що забрати від вас вашу свободу. Країна в якій ви живете, партія яка нею править, ідеологія яку вам впарюють від народження, щезнуть. Ті кого вам записували в брати, виявляться вашими запеклими ворогами, а ті кого називали ворогами, виявляться вашим чи не єдиними союзниками. Замість безвідповідальності та зрівнялівки прийде конкуренція та відповідальність. Замість трьох чорно білих каналів тебачення прийдуть інтернет та соціальні мережі. Кордони будуть відкриті і ви зможете побачити світ. Інші люди прийдуть у ваші міста і ви ділитимете простір із ними з їхніми мова і культурами не схожими на вашу. Все мінятиметься так швидко, що події вчорашнього дня забуватимуться до сьогоднішнього ранку. Події середини 20 ст. будуть для вас чимось дуже давнім та доісторичним. Ви будете щораз більше думати про прийдешній день в довготерміновій перспективі. Ви зрозумієте що у вас значно більші потреби ніж пломбір за двадцять копійок і пляшка солодкої води буратіно. Ви зрозумієте що ваші мрії це щось інше ніж мрії, які вам нав’язує пропаганда з плакатів. Ви будете самі визначати чого вам прагнути, що робити, і ким бути. І ніхто вас не зможе спинити."

Як би тоді 1980 року мені це все сказали, от щоб я зробив з цим знанням? Можливо менше переймався поганими оцінками чи булінгом, але насправді значно важивіше питання, що ми зробимо сьогодні, коли подумаємо що майбутнє, яке на нас чекає, щодо нашого теперішнього життя то така ж, а то і ще більше неможлива альтернатива.