"Діти, знання які ви здобуватимете виявляться нікому не потрібними, ні вам ні суспільству в якому ви будете живете, ні людству в цілому. Після баагатьох втрачених років ви нарешті задумаєтеся що ця система не сконструйована так щоб щось вам дати, але так що забрати від вас вашу свободу. Країна в якій ви живете, партія яка нею править, ідеологія яку вам впарюють від народження, щезнуть. Ті кого вам записували в брати, виявляться вашими запеклими ворогами, а ті кого називали ворогами, виявляться вашим чи не єдиними союзниками. Замість безвідповідальності та зрівнялівки прийде конкуренція та відповідальність. Замість трьох чорно білих каналів тебачення прийдуть інтернет та соціальні мережі. Кордони будуть відкриті і ви зможете побачити світ. Інші люди прийдуть у ваші міста і ви ділитимете простір із ними з їхніми мова і культурами не схожими на вашу. Все мінятиметься так швидко, що події вчорашнього дня забуватимуться до сьогоднішнього ранку. Події середини 20 ст. будуть для вас чимось дуже давнім та доісторичним. Ви будете щораз більше думати про прийдешній день в довготерміновій перспективі. Ви зрозумієте що у вас значно більші потреби ніж пломбір за двадцять копійок і пляшка солодкої води буратіно. Ви зрозумієте що ваші мрії це щось інше ніж мрії, які вам нав’язує пропаганда з плакатів. Ви будете самі визначати чого вам прагнути, що робити, і ким бути. І ніхто вас не зможе спинити."
Як би тоді 1980 року мені це все сказали, от щоб я зробив з цим знанням? Можливо менше переймався поганими оцінками чи булінгом, але насправді значно важивіше питання, що ми зробимо сьогодні, коли подумаємо що майбутнє, яке на нас чекає, щодо нашого теперішнього життя то така ж, а то і ще більше неможлива альтернатива.