Ікони Майдану

Ви пригадуєте як починався Майдан? Як після кривавої ночі 30 листопада на вулиці Києва вийшов мілійон людей. Як виростали перші намети і барикади. Тоді на Майдан прийшли також вільні митці. Вільні від творчих спілок, від художніх рад і управлінь культури і зрозуміло від дозвільної документації.

"Нам хотілося чогось свого, рідного, домашнього, традиційного для нашої культури" - пояснює колективний творчий задум львівський художник Роман Зілінко. Разом із друзями-митцями Остапом Лозинським, Олександром Бриндіковим та Марком Гладяком вони вирішили внести корективи (в спроектовану для державних свят, а не революцій) архітектурно-скульптурну концепцію головної площі столиці.

Їм хотілося і вони зробили. 4 грудня було вставнолено ось такий велетенський (понад два метри висотою) образ Святого Миколая.

Хлопці малювали  простонеба посеред Майдану акриловими фарбами, які підмерзали на морозі. Силует святого вирізали з двох щитів osb, які потім скріпили між собою, тож Святий Миколай вийшов двосторонній з одного боку більше зелений, з іншого більше червоний.

"Ідея встановити Миколая виникла в нас доволі спонтанно. - Згадує Остап Лозинський. - Ми просто хотіли чимось допомогти Майдану. І зрозуміли, що треба допомагати тим, що вмієш робити найкраще. Для нас це - малювати. А грудень був актуальним для святкового настрою, якого тоді так бракувало".

Це був цілодобовий перформанс. Ікону малювали на очах  глядачів і за їхньої (моральної і матеріальної) підтримки. Особлива вдячність всім хто пожертвував гроші на матеріали.

Роман Зілінько почав малювати таких Святих Миколаїв ще в 2010 році. Але робота на Майдані перевершила усі попередні монументальним масштабом.

Ідею "вирізати" образ з площини, "по-скульптурному" інтегрувавши його в трьохвимірний простір, підказала давня галицька традиція силуетних ікон.  (Від XVI  ст. такими іконами оздоблювали, наприклад, завершення іконостасів.)

Стилістично ікони Зілінька  - це наслідування гуцульського "народного" іконопису ХІХ ст. До речі на гуцулькських іконах образ св. Миколая зустрічається дуже часто. Як ось на цій праворуч від Розпяття.

Успіх Святого Миколая на Майдані був колосальний. Коли прийшов час Різдва з ним софтографувався кожен київський дід мороз і санта клаус. А львівські митці знайшли щедру підтримку  для свого наступного проекту  - Різдвяної Шопки (Вертепу). Матеріали і приміщення для роботи надала УГКЦ.

"Після встановлення Миколая , той кутик Майдану став для нас таким рідним, "своїм", що ми вже відчували за нього особисту відповідальність. Тож мусіли продовжувти" - пояснює Остап Лозинський.

"Шопку ми робили  нонстоп три доби в недобудованих приміщеннях при Патріаршому соборі на Лівому березі. - Згадує Роман Зілінко - В одну з ночей почався штурм Майдану (11 грудня - прим. Н.К.). Ми кинули пензлі та й погнали на  допомогу своїм".

Олександер Бриндіков та Марко Гладяк зайнялись архітектуро-конструктивною частиною Шопки, а живописну частину виконали Остап Лозинський та Роман Зілінко. Обоє художників в своїй творчості інтесивно досліджують естетику народної ікони, тож жодних проблем суміщення манери не було. "Працювали в дві руки. Остап правда як професійний митець виконував складіші партії, десь більше промальовував деталі, а я так  - аматор" - жартує Роман Зілінько.

Виконані у тому ж "народному" стилі, що й образ Святого Миколая, фігури Діви Марії, Йосипа, Дитя в яслах, ангелів, пастирів та трьох царів випромінюють особливе тепло і радість так притаманну святковій атмосфері Різдва. "З шопкою повязані мої найсильніші емоційні пережиття - ділиться сокровенним Остап Лозинський. - Коли під час встановлення всі люди нам допомагали, і що найголовніше, приходили молитись, приходили за Надією, тоді наступило розуміння важливості того, що ми зробили."



В Західній Європі  такі макети віфлеємської стайні відомі ще з середньовічних часів. Поширилась ця традиція і в Галичині. В роки незалежності Різдвяна Шопка перед Ратушею на Площі Ринок у Львові - це неодмінний атрибут свята, проте в Києві на центарльній площі це можливо був перший Вертеп за всю історію міста і не випадково він перетворився на одну з найзнаковіших координат Майдану. Принаймні для львів"ян.

Організатор київської групи бойкоту бізнесу регіонів Андрій Андрушків передає типовий ділог львів"ян, які збирються зустрітись на Майдані:
"- Де зустрінемось? 
- Коло Шопки.
- Добре коло Шопки :)"

І Святий Миколай і Різдвяна Шопка залишались на Майдані всі дні  в ролі надприродних оборонців цієї території свободи, як колись у середньовіччі святі образи захищали християнські міста.

В лютому, коли війська режиму пішли на останній штурм Майдану ці прекрасні твори мистецтва, справжні ікони революції опиниись в епіцентрі подій, але були чудом врятовані. (Вони тепер в колекції Музею Івана Гончара).

"В найстрашніші ночі Майдану  (18-20 лютого - прим. Н.К. ) Шопка стала нашим прихистком, революційним вертепом, в якому ми розливали коктейлі молотова. Запах бензину, ацетону і найщиріша молитва за все життя - це те що залиться в моїй памяті назавжди" - згадує Остап Лозинський.

"А з Миколаєм сталося справжнє чудо - додає Олександр Бриндіков. - Я на власні очі бачив його на палаючій барикаді, і подумки вже прощався, а потім спостерігав як його "половинами" майданівці відбивались від нападників наче щитами. Але в ранці реставратор Тарас Камецький знайшов образ на згарищі абсолютно неушкодженим". 

Ось  Святий Миколай і Шопка після порятунку. Це фото зробив один з активістів Майдану Борис Гарасимів сонячного ранку 21 лютого 2014 року в день нашої перемоги.

Так ікони боролись за Україну разом із нами.

В дописі використано фотографії з фб сайту Народна ікона