І після всіх цих убивств, катувань, викрадень і неправедних судів я хочу спитатись у вас: що вам ще потрібно щоб нарешті включитись в боротьбу сповна?
Так саме включитись. Це значить самому себе включити не чекаючи, що хтось вас кудись покличе. Робіть те, що вважаєте за потрібне. Зберіть групу чи приєднайтесь до тих, що вже існують (блокування, бойкот, рЕволюція). І дійте. З фантазією, без інструкцій.
З самого дитинства нас привчали все робити правильно. Тепер ніхто не знає, що і як правильно. І до яких наслідків це призведе.
Ось ілюстрація. Знайомтесь: катапульта Грушевського. Вона простояла за барикадами може добу. Стріляла не дуже далеко і швидше за все не завдала нікому ніякої шкоди. Її розвалили під час спроби нічого розгону. Але та катапульта надихала всіх, хто був на полі битви тоді. Бо попри газ, кров і безперервний барабанний бій, попри бруд і темряву і сліпуче світло прожекторів, і крижану воду з водометів, попри все це не можна було не посміхнутись кажучи: у нас є катапульта. Чи планували конструктори катапульти досягнути такого ефекту? Не знаю. Вони виготовляли вочевидь метальну, а не психологічну зброю. Але в тому вся суть. Всі дії тепер мають побічний ефект.
Що б ви не зробили, за що б ви не взялися, якою б безтолковою не здавалась вам чи вашим критикам ваша ідея, втілюйте її в життя. За ради побічного ефекту. Який ніхто не може передбачити. Бо тільки так переможемо.