І перший і другий стан перебувають в іншій площині ніж раціональне мислення, коли кожне твердження підкріплються логічним аргументом і доказами. Мислення найважча робота і тому її всіляко намагаються уникати відриваючись в емоційних вибухах результат яких лише шкодить справі. Проте на цьому все не закінчується, далі іде люта ненависть до мислення від чого психоманіакальні коливання між надією та апатією лише збільшують свою амблітуду.
Питання чи є майбутнє в цієї країни, не є питанням емоцій, а є питанням холодного розрахунку. Це питання швидше до букмеккерів ніж до божевільних проповідників. Відповідь на нього можна вирахувати подивившись на статистику економічної та соціальної динаміки. І також грунтуючись на цьому знанні можна вибудувати соціальний прогноз для себе особисто.
В нас по суті залишилось дві опції. Нічого не робити спостерігаючи фінал, або ж продукувати особисту і соціальну зміну в усіх можливих аспектах і на всіх фронтах. Другий вибір веде до боротьби і я б хотів щоб цей допис надав підтримку всім тим хто вже перебуває на цьому шляху і щоб стимулював тих хто ще вагаться стати на цей важкий але раціональний шлях також.