- Доброго дня! Будь-ласка дістаньте ваші смартфони.
В аудиторії чути невдоволення і хтось із сарказмом питає:
- Дістаньте і здайте ?!
- Ні, налаштуйте на халявний вайфай.
І я не прикалуюсь. Я вже прочитав одну таку лекцію. І знаю що роблю.
Все вийшло спонтанно. Прийшовши на першу пару зранку і з’ясувавши що обіцяного телевізора з технічних причин я сьогодні на парі не матиму і що в досяжності нема навіть ноубука, а відтак моя презентація записана на стандартну флешку так і залишиться не переглянутою я мав вибір: або розповідати анекдоти і слухати скроєнні під ті самі лекала історії чому люди поступили в університет або спробувати підійти до ситуації творчо.
Зауваживши, що замість нудьгувати в аудиторії поки я шукаю телевізор всі мої стундетки сидять онлайн я просто запропонував знайти їм твір мистецтва, який мав першим зявитись в презентації. Далі другий, третій і наступний. Я називав ключові слова і через десять секунд вони оглядали на своїх персональних екранах те зображення, яке було потрібно. (Дехто в перше в житті з’ясував, що гугл має окрему фічу для пошуку суто зображень.)
Звичайно ні в кого не було часу ні для вконтахту ні для фейсбука, натомість вони самі, хоч я нікого про це не просив, повідкривали зошити і почали вести конспекти.
Так я зрозумів, що всі ці паверпоінт презентації і мультимедіа проектори усе це вчорашній день.
Для успішної лекції вам більше не потрібен детальний конспект, достатньо мати халявний вайфай, все решта зроблять смартфони ваших студентів.
PS На другій парі робота пішла не так гладко як очікувалось. Лекція відбувалась в іншій аудиторії і там де розташовувались студентські місця мережа була ледь жива. Після перших хвилин глюків з'ясувалося, що біля протилежної стіни зв’язок значно кращий. Переставиши стільці ми розвернули аудиторію. Я бачу в цьому глибокий символізм. Бо сьогодні розвернулось моє уявлення про те як треба читати лекції і яку роль в цьому процесі посідає здатність кожного виходити онлайн.
PPS В однієї дівчини зображення завантажувались значно швидше ніж у всіх решта. Я поцікавився, що у неї за смартфон. Відповідь була коротка і проста: "Ха, у мене Айфон".