Мені розповіли як в одній школі один вчитель запровадив дуже цікау систему оцінювання. Кожен учень який заходить до аудиторії автоматично одержує 12 балів. А далі починається система штрафів. Не виконав домашнє завдання -2, не знаєш відповіді на питання -1, порушуєш дисциппліну -3 і т.д. Принцип зрозумілий. Приблизно так була організована система “оплати” праці в освєнцімі.
Чи ця система стимулює проявляти активність? Брати відповідальність на себе? Висувати революційні гіпотези? Сперечатись з авторитетом вчителя?
Ні. Ця система вчить покріності і слухняності. Вчить не пхатисі де не треба. Вчить чітко виконувати інструкції.
Що можна запровадити натомість?
Учні заходячи до аудиторії мають ноль балів. І з першої хвилини починають їх набирати. За правильні відповіді, за виконані завдання, за дисципліну, за помилки, за невдачі, за порушення дисципліни, за будь-яку активність яка трансформує аудиторію із похмурого цвинтара в найкрутніше місце на землі, де радісно і цікаво перебувати і звідки не хочеться йти.
Кількість балів не обмежена.
В кінці визначається трійка лідерів. Їхні бали сумуються діляться на три і ми одержуємо відповідник оцінки дванадцять. Далі пропорційно виставляються оцінки всім іншим учням.
Ця система стимулює до активності, до змагання, до боротьби. Вона вчить мати амбіції. Вчить перемагати. Вона виховує відважних людей.