Залишайтесь вдома. Допомагайте фронту. Готуйтесь до війни.

Коли все тільки починалося, коли в Криму завелись зелені чоловічки я взяв свій військовий квиток і пішов шукати воєнкомат (саме шукати, бо там де він був завжди тепер якийсь приватний заклад). У воєнкоматі на "рецепшині" мені запропонували зошит куди я записав свої дані, військову професію і номер телефону. На цьому все. Мені сказали слідкувати за повідомленнями змі. До воєнкоматів пішли ще деякі мої знайомі і їм сказали те саме. А далі почалася жара, справжня неоголошена війна і вона триває досі. Мені не телефонували з воєнкомату і не присалили повісток. І так я залишився вдома вирішувати невирішені діла.

То що можна сказати тим молодим людям, які рвуться на фронт?

Залишайтесь вдома. Допомагайте фронту. Готуйтесь до війни.

Усе це надовго. Воно почалось не вчора. Орди зі сходу приходили до нас завжди. Ви не перше покоління яке має стати в них на шляху, але так сталось що ви не готові до цього. Вам про це не розповідали в школі. Вас до зброї не привчали з малку. У ваших батьків мирні професії. Ви вивчали не ті дисципліни. І у вас такі друзі, що з ними не підеш у розвідку.

Якщо ви підпишете контракт і станете міліціонером чи солдатом з вас не зроблять Рембо за два тиждні і вам не дадуть практично нічого. Ваша єдина надія будуть волонтери. А люди з якими вам іти у бій спиватимуться на ваших очах. Там на сході ви зустрінете вороже населення з ватою в голові. Там буде холодно. Там буде смерть. Немає ніякої романтики у війні. Війна тільки все псує.

Ті хто кажуть що вони не дійдуть до Львова сліпці. Вони дійдуть. І наше завдання влаштувати їм тут сущий ад.

Залишайтесь вдома. Допомагайте фронту. Готуйтесь до війни.