Університеться аудиторія майбутнього має бути схожа на кафе. Там мають бути мякі меблі і можливість сісти на підлогу чи підвіконник, при потребі навіть розглятися. Там мають роздавати каву-чай і солодощі. Там має бути вільний вхід і вихід. Багато світла і позитиву. І атмосфера має бути домашня, без офіціозу, без напрягу, який висить в старих аудиторіях після всіх цих іспитів, заліків та сліз. Там має бути радісно і легко.
Лекція майбутнього має бути діалогом. Лектор має відповідати на питання. Має говорите про те, що хочуть дізнатися за темою лекції люди, які приходутимуть компетентними і обізнаними в предметі і матимуть багато цікавих питань. Тобто це семінар навпаки, коли питання ставить не викладач, а питання сталять викладачу.
Утопія? Ні, це виняткова реальність, яку я сьогодні пережив. Залишилось її перетворити на звичну рельність майбутнього.