На курсі п’ятому, коли б мене спитали чи буду я в майбутньому викладати, я
б відповів що ні. Нізаякігроші. Через шість років я вже збирав необхідні довідки до заяви на
низькооплачувану викладацьку роботу.
Коли студенти кажуть, що ніколи не підуть викладати, це не від того, що
вчити інших погано. Просто вони не хочуть ставати частиною цієї системи
тотального лицемірства. (Тут конкуренти хіба що політики.)
Тепер не працюючи в університеті, я часто чую про колишніх колег,
як вони ставлять іспити і заліки за гроші, і тоді я згадую їхні
обличчя як вони проповідували високу мораль на бенкетах, причитаючи, яка зараз пішла погана молодь. Як же в університеті мало дзеркал.
Чому в нас немає люстрації? Бо її масштаби годі уявити. Але це не значить, що її не буде.
PS За останні дні на фейсбуці мені трапилось кілька "сповідей" колишніх випускників, які написали кому і за яких обставин давали взятки в університеті. Приєднуйтесь до цього руху. Адже сказати правду легше ніж під обстрілом підніматись вулицею інститутською. Це ваш шанс.