Це мій район. Поруч "Індія". Коли б мені двадцять п'ять років тому сказали, що я тут проживу п'ятнадцять років я б не повірив. Я б вжахнувся.
З усіх закапелків рідного міста мене найбільше лякав саме цей. То було суто суб'єктивне відчуття і я за нього поплатився опинившись тут надовго. Це зрештою не найгірший район Львова. Він порівняно близько від центру, то не хрущовки, тут зручна логістика і навіть є супермаркет (в якому правда я б не радив купувати кури гриль).
Так я тут живу, але чи це мій дім? Чи коли десь далеко звідси я згадую про дім, то бачу ось такий пейзаж? Ні, звичайно, бо є велика різниця між тим, де ми живемо і тим, де є наш дім.
Ми шукаємо наш дім впродовж життя, але віднаходимо його лише після смерті.