8/12/2013

Чекаю на Ваш лист із Сорбонни !

Вас вчили, що спершу треба обрати свою спеціальність, а потім поступити навчатись? Але я рідко зустрічав людей, які так зробили. Переважно вибір зробили за них. 

Адже якщо ви народитись на карпатській полонині в багатодітній сім’ї, де манна каша на сніданок, а макарони на обід 7 днів на тиждень круглий рік, де взуття старших дітей доношують молодші, і до школи вам іти пішки пару кілометрів, то у вас немає шансів поступи в медінститут чи в університет на юридичний. У вас не буде можливості добре навчатись в школі, і добре здати зно, і не буде можливості оформити фіктивні довідки, які дають переваги при зарахуванні на держзамовлення, і ви не зможете платити двадцять тисяч гривень в семестр.

Цього не розповідають дітям у першому класі, коли питають їх ким вони хочуть стати. Цього не пояснюють першокурсникам. В чому причина, чому вони тут, а не десь там, на престижному факультеті. (Вони вже все знають самі)

В більшості з вас не буде можливості поїхати повчитись семетр в Сорбонні ну чи хоча б у Ягеллонському університеті, не буде можливості захистити докторський ступінь в Кембриджі, чи пройти наукове стажування Лейдені. Все це на для хлопців і дівчат з карпатських полонин. Адже ж так ? 

Ні, не так. Ось вам вибір.

1) Ви можете погодитись. І зі спокійною совістю піти спати. Ви не винні. Ваше становище визначене вашим походженням. Надобраніч.

2) Ви спростуєте всю цю теорію і напишете мені листа із Сорбони.

PS Для тих хто вибрав другий варіант: закрийте сьогодні фейсбук чи контакт чи будь-який інший сайт, на якому вбиваєте час. І натомість погугліть, які є можливості для вас продовжити навчання за кордоном.