Можна, якщо ви Брюс-всемогутній. Але якщо розум переважить гординю, то він підкаже, що краще не винаходити самому велосипед. В університетах навчає середовище. І в нашому також.
Колись йдучи пішки на лекцію я за півгодини переходив три світи. Перший починався у мене за порогом. Обшарпаний світ совкових (недо)новобудов в районі розкиданих по вибоїстому асфальту шприців. Далі під залізничним мостом я заходив у довоєнний Львів поруч з колишнім єврейським цвинтарем, на якому тепер краківський базар, і врешті я приходив в колишній парламент австрійської Галичини (наш університет) і піднімаючись сходами я ніколи не переживав, бо я був наче в себе в дома наче в рідних стінах, бо я відчував підтримку цих стін.
Можливо все це ілюзії, можливо не існує ніякої університетської спільноти і цей університет наче побілений гріб пиховує згноєний корупцією труп, можливо залишився лише міф. Але думаю без університету моє життя втратило б якусь свою вагому частину. Тому я тут не лише заради зарплати, і хочу вірити, що серед студентів не всі тут заради лише папірців.