Це класне відчуття, як в тебе вже є диплом. Коли ти виходиш на волю після всіх цих пар і сесій і пяти хвилин ганьби захисту. Коли вже нема ніякого обов"язку повертатись в ці камери тортур аудиторії і слухати всі ці нісенітниці лекції.
Хоч це було давно, я памятаю і захист і що робив у цей день. І кілька тижнів згодом як я йшов по вірменській і сонце мені посміхалось у шибках вікон. Потім прийшли випробування, але тоді після диплому здавалось, що це вершина життя.
Так, це класне відчуття. Але саме по собі воно не вартує років навчання. Досвід і навики вартують, а відчуття не вартує. Воно миттєве. Залишиться лише спогад.
PS Досвід і навики проявляться під час випробувань.