і тоді замість того щоб робити хоч найнеобхідніше нічого не робиш. Це параліч волі. Не зрушити з місця.
Потім стається обвал, струс, крах. І знову перед очима чистий аркуш. Все спочатку? Незовсім. Адже залишається досвід. Повернути втрачене легше ніж доясгнути чогось незнаючи як. Вдесяте легше змиритись з утратою ніж вперше?
Одни з найважливіших навиків це вміння програвати і рухатись далі. Якщо все зле, то значить це ще не кінець. Бо в кінці все має бути добре.