– Про Що?! Перепитали мене одразу кілька студентів, які рік як вивчили рідну мову і ще не знають всіх слів.
– Про Спротив.
– Про шпроти?
– Ні не про шпроти, а про Спротив, про Resistance, про Сопротівлєніє. Про те що нас зупиняє.
– А... Це ви тому що сьогодні спізнились на пару? В аудиторії сміх. Їм весело. Нічого. Зараз заплачуть.
– Ні. Тому що я про це недавно прочитав. Точніше я про це прочитав давно, але нещодавно знову прочитав в іншому викладі і нарешті зрозумів про що йдеться.
Спротив – це самосаботаж, це причина наших абломів і невдач, це страх успіху про який я вже писав колись і це причина поразки помаранчевої революції, про яку я написав позавчора, ми зустрічаємось з цим щодня і щодня ми або долаємо спротив або він долає нас.
Коли ви хочете простягнути руку допомоги, а вона наче паралізована, коли ви хочете сказати я тебе люблю, а слова наче заморожені, коли ви хочете досягнути вершин, а ваш погляд прикутий до землі, коли ви хочете зайти у храм, а ваші ноги несуть вас в іншу сторону, коли ви знаєте, що правильно, але переконуєте себе, що краще лишите все як є – це Спротив і якщо його не подолати він подолає вас.
Як подолати Спротив? Треба знати про його існування. І в момент, коли ви засумніваєтесь, коли почнете переконувати себе, що ваші мрії насправді не для вас, коли вирішите, що краще визнати поразку, закопати свій талант і жити життям, яке стелиться в ад, в цей сам момент просто скажіть собі, що це Спротив і продовжуйте йти вперед.
Якщо ви пройдете через Спротив вас ніхто не зможе зупинити.