Заходжу в маршрутку і студент вітаючись поступається мені місцем. Ми сміємось, бо я ніби ще не в тому віці, коли студенти поступаються місцем. В розмові він каже: "навіть не знаю, що робитиму зі своєю освітою". Не він один. Дуже рідко можна зустріти людину, яка знає.
Як завжди в таких випадках розповідаю про "розвиток особистості" та інші загальні речі. Але це не відповідь. Ось відповідь:
Буває так, що ваша праця не потрібна. За будь-яку ціну, навіть безкоштовно. Так часто буває.
Але проблема насправді не в потрібності, а в бажанні. Бажання робить будь-що потрібним.
Треба отже пробудити бажання. І спершу його треба пробудити в собі, щоб згодом воно пробудилася в інших.
Не ставте питання: кому це треба? Якщо це вам дійсно треба, знайдуться й інші, ті кому це також стане треба. Бо бажання – це вогонь, який легко поширюється і повільно згасає.
Отже, найперше спитайтесь себе чи це дійсно вам треба. Якщо треба, йдіть вперед. Якщо не треба, шукайте те, що вам треба.