Є група на четвертому курсі візантиністики. Аня, Марта, Юля, дві Марії, Іван, Павло, Михайло, Ярослав і Назар. Десять. Я спитався в них, що є істинною опорою нашого життя? Яка підтримає нас завжди. Хай що станеться. Не дасть впасти. Шукають.
Є ідея, яку не можна переказати. Людина має сама пізнати її. Доки ми її не прийняли, доти її ніколи не чуємо і ніде її не зауважуємо. Коли ми її прийняли – чуємо і бачимо її завжди і скрізь.