То застаріла система. Адже тепер важлива не кількість часу, а його інтенсивність.
Розгляньмо простий приклад. В старій університетській бібілотеці книжки приносять зі сховища раз на годину і не більше 5 за один раз. Отже щоб переглянути 25 книжок вам потрібно 5 годин. Але в сучасній бібліотеці де книжки у вільному доступі для читачів, щоб переглянути цю ж кількість книжок вам потрібно 25 хвилин і отже, ви маєте додаткових 4 год 35хв для читання замість безцільного перебирання карток в каталозі в очікуванні вашого замовлення.
А тепер уявіть, що ця бібілотека ще має підписку на електронні депозитарії журналів, і вам навіть не треба лазити полицями, щоб дістатись до запилючених томів. Вам достатньо лише набрати ключове слово у вікні пошуку і підбірка статей на потрібну тему в моменті зявиться у вашому розпорядженні.
Тож про що свідчить сам лише затрачений час? Важливіше де і на що ви його затратили.
П’ять років в різних університетах це різні п’ять років.
36 годин в семестр затрчені на вивчення різних курсів це різні 36 годин.
80 хвилин на парах різних викладчів це різні 80 хвилин.
Звертаймо увагу не лише на кількість часу, а на тих людей з якими ми його проводимо.