Наш вибір не завжди і не докінця є визначальним.
Дивлячись на тіла убитих, на всі ці відрубані голови, вирізані органи, пошматовані осколками автобуси, на кров, я питаю чи справді це був вибір цих людей? Чи може це наш вибір?
А коли ви обирали спеціальність це був ваш вибір? Коли ви обирали університет це теж був ваш вибір? А школа? А батьки? Чий вибір ваші батьки?
Насправді ми часто не маємо вибору. Якщо прийняти цей факт і перестати хаотично барахтатись в щоденній рутині, може тоді нарешті побачимо вихід із цієї кролячої нори?