Вона поставила мені питання, хоч я вже давно не працюю в системі освіти, чому от ви всі чесні там не зберетесь і не поборетесь з нечесним.
Дуже добре питання. Справді про це не пишуть в газетах і не розповідають на телебаченні. Але це не значить що боротьби нема. Вона є. І я розповім як вона відбувається. Ось моя відповідь моїй знайомій:
Чесні викладачі боряться.
Коли наприклад їм до зарпалати залишається декілька днів і оплативши всі рахунки вони на мілі, але замість іти заробити якусь копійку, чи послати все по далі (як це наприклад зробив я), продовжують сумлінно готуватись до лекцій щоб вчити чужих часто позбавлених батьківської уваги дітей.
Коли відчитавши три пари підряд, вони через силу ввечері як всі домашні вляжуться спати сідають писати наукову статтю, ту саму наявність якої відрізняє освідчену самостійну націю від колонізованої біомаси рабів з якими сусіди витворяють, що тільки захочуть.
Коли собі на шкоду вони ідуть до начальства сваритись за чиюсь талановиту дитину, яку виганяють бо хтось там із колег не вник в складну домашню ситуацію (чи прагнув нажитися) і вліпив третій талон.
Так!
Продовжувати працювати за оплату, яка в десять раз менша від того що вартує твоя робота. Це боротьба.
Створювати продукт, який вимагає складних знань і таланту і віддавати його задарма не маючи жодних дивідендів в майбутньому. Це боротьба.
Виступити проти начальства (мафії ?) знаючи як воно такого не любить і що за це неодмінно будуть негативні наслідки для кар’єри. Це теж боротьба.
Вони боряться за твоїх дітей, за твою країну кожного Божого дня.
В той час як ти, даючи хабар, підносиш набої їх ворогам.