Викладачі беруть бабки не тому що в них низька зарплата і не тому, що до цього примушує керівництво і тим більше не тому, що студенти не бажаючи навчатися воліють підкупляти екзаменаторів. Це не причини це відмазки.
Зрештою платять не лише грішми. Корупція - це використання суспільної довіри в приватних інтересах. А інтереси в людей бувають різні. Когось цікавить секс, а когось можливість потрахати іншим мозги.
Справжня причина корупції це гординя. Коли викладач (ректор, проректор, декан) на перше місце ставить себе. Не університет не спільноту колег і студентів, але себе. Коли все довкола для нього лише інструмент задоволення власних потреб.
Це проблема універсальна. Вона існує і на Заході і на Сході. То як епідемія. Корупція заразна. І передаться вона не повітряно-капельним шляхом. Немає такої маски, яка б могла від неї захисти.
Але є сила, яка руйнує її. Цю силу називають альтруїзм. Це протилежність егоїзму. Це прагення діяти на благо інших. Це жертовність. Вона одна вбиває корупцію. Бо хто б відважився зливати бензин призначений для коктейлів молотова, які ідуть на передову?
Я не вірю в систему. Не вірю в державні закони. Я надто багато бачив як їх порушують (і навіть тепер). Як до невіпізнання спотворюють суть.
Я вірю що з корупцією можна боротись лише жертовністю. Особистим прикладом у повсякденному житті. Кожен на своєму місці у кожній життєвій ситуації, показуючи приклад альтруїзму, який має надихнути інших.
Бо якщо не надихне, то рано чи пізно коридорами університетів прокотиться луна від одиночних пострілів та ударів відстріляних гільз об викладену дорогою іспанською плиткою підлогу.