Вірю. Бо знаю це з власного досвіду, коли брав участь у двох подібних проектах. Бібілотека нашого університету не закупила жодного примірника. Ні перший, ні другий раз.
Видавець мені переповів як один його закордонний колега дізнавшись скільки в Україні університетів (з відповідною назвою 198, а є ще академії - 62 та інститути - 83), висловив припущення що тут космічні тиражі, адже такий великий ринок.
Насправді ринку тут немає. Бо не має культури читання і купування книжок.
Як часто ви бачите своїх викладачів, завідувача своєї кафедри, декана свого факультету чи ректора університету в читальному залі бібілотеки? Як часто там буваєте ви самі? Чи траплялося вам чути як на коридорах університету обговорюють книжки?
В нашій розмові прозвучала цікава теза що університет це студент-викладач-книжка. Не так в Україні. Тут університет це гроші-гроші-гроші. Гроші які виділяє держава, гроші які платять платники і гроші, які нелегально несуть студенти та їхні родичі щоб полагодити проблеми (які їм регулярно створюють щоб потік не припинявся). Які там книжки?!
Гарзд як це все можна змінити і як це все можна подолати?
Це під силу кожному. Візьміть сьогодні книжку і почність читати. І робіть це щодня до кінця свого життя. Навчіть дітей.