Мистецтво на брикадах: (янукович) НА Х !

Чим більше лютував режим тим вищі ставали барикади. Після 19 січня, коли почалося справжнє повстання на Грушевського все змінилось. А разом із тим змінилось і мистецтво, яке прийшло на лінію вогню.

Самооборона та незалежні збройні формування активно використовували бойові щити (захоплені у військ режиму чи виготовлені під індивідуальне замовлення). Їхні прямокутного формату площини рідко залишались незайманими. На них наносили різноманітні написи, символи і навіть фігуративні зображення.

Зрештою ця народна практика зацікавила митців концептуалістів і на барикадах грушевського з"явились витвори сучасного мистецтва. Ось - як виглядає результат естетизації повсякденості простесту, який побувавши в огні революції тепер мігрує світовоими виставками.

  

Закомонований у формат тондо трафаретний портрет усміхненого диктатора януковича іронічно доповнений гібридним написом-монограмою НА Х.

Третій символ у цьому написі - це комбінація кириличної літери Х та значнка над кириличною літерою Й. Коли взяти до у ваги що літера Х також містить у собі графему літери У, то в цьому знаку легко можна відчитати загальновідоме нецензурне слово на означення фалосу.

По суті ці щити це послання. Послання януковичу і в прямому розумінні послання самого януковича в напрямку туди де його на той момент хотів бачити народ. Наочний вираз контркультурного дискурсу суспільної оціник режиму.

Щити "(януович) НА Х" були стоврені у майстерні київського художника Олега Тістола для творчості якого характерне використання кліше офіціної пропаганди. Ще 31 грудня він намалював ось цей "похоронний" портрет Януковича, в якому можна вбачати ремінісценцію іконних образів Мао Цзедуна авторства Енді Ворхола. Проте навідміну від асоціального та аполітичного попарту образ диктатора тут постає в рамках протестного мистецтва прямої дії.

Про те як виникла ідея зі щитами і як вона втілювалась в матеріалі розповдає співатор проекту художник Андрій Зелінський: "Десь числа 20-го січня я прийшов до Олега з думкою, що треба зробити щось спеціально для Майдана, бо якось так виходило, що наша фізична чи громадаянська присутність на майдані, всі ті чаї,дрова і патрулі існували як би окремо від нашої творчості, нашої праці як художників. Ми переглянули номенклатуру і прийшли до висновку що будемо робити щити. Тим більше що листи фанери в майтерні вже були. Зробили пробних пару штук, віддали в експлуатацію, одержали відгуки щодо технічних параметрів і запустили у масове виробництво". 

Загалом було зроблено понад 20 щитів. Вони з"явились на Грушевського 28 січня. Їх використовували не стільки для захисту, як для "декорації" барикад і тролінгу захисників режиму. У віртуальному сенсі це нагадує давню магічну практику вивішуання зображень потвор на оборонних мурах для відлякування злих духів. Поборення зла, образом зла. "Мені ще казали - згадує Андрій Зелінський, - що підчас тренувань їх радо використовували для відпрацювання удару ногою - просто в фізіономію овочу"

Зрештою дивіться самі як все відбувалось (монтаж відео Юрія Єфанова).

А далі в лютому зявився схожий образ путіна. І на щитах які згоріли підчас штурму

 і на смітниках. В прямому розумнні цього слова.

Андрій Зелінський розробив цілу систему брендового маркутвання смітників символами режиму. І цей "фірмовий стиль" знайшовсвоїх  шанувальників не лише на вулицях українських міст, але і в середовищі галерей сучасного мистецтва. 

Так це ж пісня футбольних фанатів про путіна і люстрація чиновників у смітникових баках? Скажите ви. Звичайно, але все це було вже опісля. 

А спершу було мистецтво. Мистецтво Майдану.