Читав пораду, що коли прибираючи берете якусь річ в руки і не можете пригадати, коли востаннє нею користувались, то позбувайтесь її без жалю.
Це легше сказати ніж зробити. Бо речі яких збираєшся позбутись викликають спогади і таке враження, що позбуваючись речей ми позбуваємось і спогадів.
Але чи це справді так?
Часто через один другий десяток років люди озираючись довкола бачать, що живуть по вуха у хламі, а коли доходить до спогадів, то власне кажучи і згадати немає про що.
Для спогадів потрібен простір.