Тим хто вчить інших приписують надприродні здібності. Чи не храмом науки хтось високопарно назвав університет? Викладачі, отже, служителі цього храму, овіяного культом непомильності та особливої моральності. Тому як вони чинять ницо це викликає лють.
Колись в одному дуже творчому навчальному закладі було видано розпорядження згідно з яким єдиним припустимим одягом для викладчів-жінок стала спідниця нижче колін. І ще пригадую, коли прийшовши з групою студентів на практику в одну з львівських шкіл я мав приємність послухати від директорки цієї школи п'ятихвилинну лекцію на тему, що в школі вчаться хлопці підлітки і тому студентки-практиканткам не можна ходити в джинсах. Так це двадцять перше століть і в нас не діють закони шаріату. В нас діють закони лицемірства. Бо за всією цією псевдоморальністю ховається потворна гримаса корупції - практики використання свого службового становища у своїх меркантильних інтересах, зрада суспільної довіри.
Я не здивуюся коли наступного разу крім відділків міліції почнуть громити університети. Чи вийде хтось їх захищати як тоді податкову? Ще залишається час це відвернути.