2/10/2014

Вас підтримають

Знаю, що багато хто читаючи попередній допис  питав: "а що я можу зробити?", "які в мене засоби впливу і які повноваження?", "хто мене послухає?", і "кому я можу довіряти?"

Знаю, бо ставив ці питання собі відколи опинився під наглядом цієї системи, ще у школі (за дитячий садочок точно не пригадую). Але тепер все це неправильні питання.

Після коктейлів Грушевського в кожної падлюки тепер трясуться колінка, бо вони тепер знають, може за останніх півстоліття вперше вони тепер побачили, що з ними панькатись ніхто не буде.  Дуже багато людей напоготові, тільки чекають хто ж перший почне бій. Не бійтесь починати. Вас підтримають.

Розповім історію, яка сталася напердодні Йордану в суботу, коли Київ готувався до мітингу з черговими теревенями і коли ще не пахло смаленим, але вже були проголосовані закони і дух Грушевського витав у повітрі.

Я підписався роздавати листівки в метро. Так в свої сорок років я вирішив згадати молодість, загітувавши на акцію ще свого родича і знайомого американця. Уявіть собі перехід між станціями Льва Толстого і палац Спорту, один з тих божевільних переходів київського метро, коли з поривом прохолодного вітру від поїзда,що  прибув, на вас раптом суне пару сотень забембаних життям трудівників мегаполісу, ну і я такий з жовто-синім прапором поверх куртки і пачкою листівок в руках.

Там всюди камери і пости міліції. І через хвилин десять нашої роботи на горизонті намалювався силует прапорщика доблесної української міліції. Звичайно я не знав чим то все закінчиться, але після короткої дискусії на тему, яка ж мова державна в Києві, я почув співучою українською роз'яснення, що існує заборона на розповсюдження листівок у метро. Ну раз існує така заборона, то ми підем, тим більше, що в метро ще багато інших станцій, де потрібно розповсюджувати листівки.  Але не тут то було.

Оскільки наші мовні дискусії тривали якийсь час і були скажімо так не на дуже тихих тонах. Народ завівся. Хоча я попрямував до ескалатора, проте один з наших листівочників, який виявився за сумісництвом кваліфікованим юристом, поцікавився у прапорщика, а яким пунктом в тих правилах та заборона записана. Випадкові перехожі також приєднались до дискусії і прапорщик взагалі пошкодував, що пішов у цей перехід. Після тої суперечки, кілька людей вирішили нам допомогти з листівками і довелось бігти за добавкою.

Висновок. Якщо на вас наїзджають чиніть спротив. Не бійтесь йти на загострення. Вас підтримають. Зараз такий час. Використайте можливості, що перед вами відкрились

PS