В кожного свій темп розвитку як і занепаду також. Це самособою зрозуміло. Як і гасло "кожному своє". Але скільки емоцій ми спалюємо намарно переймаючись тим як хтось мчить попри нас зі своїм успішним чи не дуже життям. Як хтось поспішає жити, а потім як поспішає вмерти.
Коли людина молода може виникнути відчуття відсталості, що не встигаєш, а коли людина стара, то мертві ровесники схоже підганяють до могили. Та насправді час у кожного свій. І для навчання також.