Так буває, що ми вже ніби щось навчились і ніби
навіть щось зробили, але як з’ясовується далі ми в тій справі гірше профанів.
А все тому, що ми починаємо висувати до себе невідповідні вимоги. Падаємо жертвами власної гордині.
Щоб вибратись і врятуватись і йти вперед потрібно скинути багаж амбіцій, який несемо із собою – зрозуміти, що все що ми собі придумали про себе має мало спільного з реальністю. Що впевненість у своїх силах
має свій ліміт, і що шлях до вершин пролягає через провалля розпачу.