Але що на ділі? А на ділі у нас план заняття,
конспект уроку, програма, обсяг матеріалу, мультимедійна презентація.
Чи треба дивуватись, що в аудиторії витає сонна
атмосфера або ще гірше люди наче автомати строчать нікому (і саме головне їм)
не потрібні конспекти.
Щоб те що ми розповідаємо було потрібно комусь,
воно має бути частиною нас. Це треба пережити через розпач, приниження,
пізнання. Побувавши на межі знань, можна пояснити його основи.
Важка невидима і неоплачувана частина нашої роботи
полягає не в тому щоб когось чогось навчити, але щоб не припиняти вивчати це самому.