5/02/2013

Друзі на фейсбуці - це краще ніж ніяких друзів взагалі ?

Вчора я прочитав історію Пола Міллера, який відмовився від інтернету на рік. Спершу він відчув себе краще, відкрив для себе багато чого нового, навчився читати книжки,  почав вживу спілкуватись з людьми, відвідав родичів. Але потім виявилось, що всі його психологічні проблеми (через які він власне вирішив від"єднатись) - з лінню,  комунікацією, самооцінкою - нікуди не поділись. Там висновок сумний, він знову повертається у віртуальний світ, щоб бути принаймні під"єднаним, бо фейкові друзі на фейсбуці - це краще ніж ніяких друзів взагалі.

Коли ми відмовляємось від чогось, що нас відволікає, заважає, як ми вважаємо, зводить нас із істинного шляху, то це лише перший крок. Це шанс побачити глибші причини і добратись до них. Тоді потрібен наступний крок, а далі ще одни, і так до безконечності. Бо як тільки ми зупиняємось, то відразу скочуємось назад. Ісус Христос попереджав про нечистого духа, який вигнаний з людини, через деякий час повертається і приводить з собою ще сімох гірших од себе. Ми не можемо звільнитись від своїх вад не замінивши їх чеснотами, бо вади повернуться.

Суть не в тому щоб відмовитись від інтернету чи соціальних мереж, але щоб жити життям, в якому не буде місця для безглуздого вбивання часу (адже ми його вбиваєм не лише в інтернеті). Суть в наповненні.

PS Завтра у Страстну п'ятницю не буде допису у блозі. До зустрічі на Світлому тиждні. Бажаю всім Веселих свят.