Коли випадково від наших випускників, чую що вони не в професії, що вони
деінде, там, де диплом історика їм як не приший кобилі хвіст, я відчуваю легкий
біль.
З нашого факультету виходить сотня бійців щороку, але до зброї стають
одиниці.
Економічна ситуація в країні і партія районів тут ні до чого. Людину, яка
має покликання це не спиняє. Просто мало хто його має.
Ніхто не знає, для чого потрібні історики. Це чорна діра мотивації до
навчання.