Можна сказати, що так було завжди. Адже попри всі інститути, бюро та відділення
крихти знання, як золото в породі, вишукували одиниці. Але тепер цим одиницям не
потрібні інституції.
Технології дають безкоштовні інструменти, для яких колись
треба було багато людей та зусиль. Повільною смертю
вмирають муровані бібліотеки. Їх добивають джейстори і торренти і миттєва можливість звернутись до
колег за потрібною публікацією. Тепер ніхто не шукає довідок в багатотомних паперових енциклопедіях, а сервіси на зразок пікасса завалені фотографіями з усіх усюд світу
(колись для цього було потрібно стотисячпятсот експедицій і по фотографу в кожну). Інформація про конференції та форуми дійде до вас миттєво не залежно де ви: за океаном чи за стінкою в сусідньому кабінеті.
Сьогодні кожен, хто хоче дізнатись про щось,
що до нього не знав ніхто, кожен хто хоче стати дослідником, може. Незалежно від інституцій. Бо все що треба, тепер перед ним. Так приходить час одиниць.