12/31/2012

Жити у Львові

Мені написала Христя Станкевич, з третього курсу культурології, що в них завдання: треба зробити інтерв’ю про мистецький Львів. Мар’яна Кавінська готує альтернативний путівник, де не буде текстів лише фотографії (наскільки я зрозумів), але щоб були фотографії потрібні спершу тексти. Ось, що вийшло:

Доброго вечора) Наша група зараз проходить практику, і ми працюємо над презентацією альтернативного мистецького путівника Мар’яни Кавінської. Це декілька питань про місця і людей, які є важливими для вас у Львові. Я буду дуже вдячна, якщо ви знайдете трохи вільного часу і допоможете мені у цій справі.

Без проблем. Давайте питання.

Чому ви мешкаєте у Львові? 

Я тут народився і виріс. Це моє місто.

Чому ви залишились у Львові?

Тривалий час я жив з переконанням, що це найкраще місто в світі, але, коли на межі 1997-1998 років я поїхав на пару днів до Відня і повернувся назад, то зрозумів, що… світ широкий. Я до цього бачив й інші міста: Київ, Москву, Сухумі, Таллін, Ригу,  Каунас, Катовіце, Дрогобич. Але ось після Відня стався світоглядний здвиг. Потім в 2000-2001 я прожив вісім місяців в Афінах і хоч їхав з наміром там залишитись, але якось в мене цей намір пройшов ;)

Намагатись кудись вирватись це треба дуже серйозно напружуватись і немає ніяких гарантій… я маю на увазі не стільки кар"єру чи фінансовий успіх, як відчуття належності. Відчуття, що тим там, де треба, де маєш бути.

Хоча можливо це я так виправдовую вибір легшого шляху))) 

Які місця є важливими для вас у Львові? Місця, які надихають. І чому саме ці місця?

Високий замок. Особливо в будний день коли там менше туристів. Мені подобається дивитись на весь Львів одразу. Дивитись на райони, де я жив, де живу і де буваю. Там, на горі є відчуття свободи, простору.

Вулиця Руська, Площа ринок і вулиця Галицька – це мій улюблений маршрут, щоб пройтися. Ще мені дуже подобається подвір"я перед Успенською церквою та каплицею Трьох Святителів. Цій архітектурі чотирсита років і це для мене суть старого Львова.

Стрийський парк. Там добре гуляти особливо літом. Це найкращий львівський парк. Там панує спокій це середовище заспокоює.

Національний музей у Львові, постійна експозиція галицьких ікон. Я там був багато і часто буваю. Художник Юрій Новосельський розповів в одному інтерв’ю, що в нього підкосились ноги, коли він туди вперше потрапив. Чому? Бо справжнє мистецтва має таку дію.

Площа перед Оперним театром. Я там багато гуляв у дитинстві і в молодості також, там було багато концертів )))

Університет, головний корпус. Я завжди туди йду з хорошим настроєм і мені подобається думати що там вчиться багато людей, а ще це колишнє приміщення  парламенту Галичини. Одним словом все це важливо як елементу міфу. Але там є зіткнення з реальністю також. Тому, я не завжди йду з університету в хорошому настрої ;)

Для мене важливі львівські церкви – моя парафіальна церква св. Андрія на Варшавській, церква Архистратига Михаїла при монастирі студитів, Латинська катедра  -  як місце Літургії, як нагадування про Бога.

Личаківський цвинтар. Там могила моєї бабці і символічна могила мого діда, бо не відомо, де він загинув і де похований. Я рідко буваю на цвинтарі, але цвинтар важливий, як нагадування про смерть.

Наступне це люди, які є важливими для вас у Львові? мова не про рідних людей, а людей пов’язаних із мистецтвом та роботою..і теж важливо аргументувати чому ці люди, чому вони є важливими?

Ну в мене деякі рідні люди дуже пов'язані з мистецтвом і роботою ))) Щодо не рідних, то  для мене важливі всі з ким я співпрацюю.

А конкретні імена? Як наприклад для мене Славко Вакарчук… Ви не обов’язково повинні знати людину, вона може відігравати роль в вашому житті через свою творчу діяльність.

Ок, список львів'ян, пов'язаних з мистецтвом, приклад, яких для мене важливий (список не повний):

Богдан Козак, мій батько, який може одночасно готувати роль в театрі, редагувати науковий збірник чи писати статтю і ще зайнятись режисурою якогось творчого вечора і все зробити дуже якісно, як він каже зробити так, щоб ніхто після нього його роботу не переробляв.

Галина Когут, моя дружина, яка виховуючи двох малих дітей і викладаючи в університеті, знаходить сили і час досліджувати українське килимарство і робить це на такому хорошому рівні, якого в дослідженнях цієї ділянки мистецтва в Україні не було ніколи.

Соломія Тимо, яка виховуючи чотирьох дітей керує іконописною школою "Радруж" в УКУ і завдяки зусиллям якої багато іконописців можуть покращити свою майстерність, що унікальна можливість в нашій наскрізь секулярній системі освіти. 

Марія Гелитович, яка в Національному музеї у Львові керує відділом давнього українського мистецтва і яка багато років досліджує галицькі ікони і зробила багато відкриттів у цій ділянці.

Костянтин Шумський, який керує галереєю ІконАрт, напевно найкращою з тих сучасних галерей, які є у Львові.

Тарас Лозинський та його колеги, які організували інститут Колекціонерства при НТШ і видають дуже хороші альбоми про українське мистецтво публікуючи твори з приватних колекцій.

Олесь Нога, який щороку видає хоча б одну книжку про українське мистецтво ХХ ст.

Віта Сусак, яка видала найкраще дослідження про українських митців у Парижі.

Ярослав Кравченко, який видав найкращу і доступно написану книжку про школу Михайла Бойчука.

Ігор Голод, який багато років як проектор академії мистецтв робив усе щоб митці могли спокійно навчати майбутніх митців і щоб міністерство якомога менше втручалось в цей процес.

Юрій Бегляров, дизайнер, який так зверстав наш підручник з історії Візантії, що це зараз напевно найкращий підручник, який є в Україні.

Мені важливий приклад багатьох студентів з мистецьких спеціальностей нашого університету, які добились успіху і працюють за фахом. Вони були в мене на лекціях, ну можливо не на всіх :))) Мирослава Солук, Юрій Хвостенко, Андрій Снісарчук, Наталя Боймук, Богдан Ревкевич, Назар Московець, Мар’ян Кормош, Марта Кулай, Ірина Патрон, Олеся Галканової, Оля Конончук.

Ще назву тих, які вчаться тепер:

Сашко Міщук, який пішов з третього акторського курсу і поступив знову на перший щоб навчатись при театрі ім. Леся Курбаса, інакше кажучи він пожертвував двома роками навчання за ради творчих принципів.

Айгюль Мінєєва, яка навчаючись на акторському відділенні знімає відеокліпи, причому робить це дуже фахово, залучаючи багатьох професіоналів, їй треба в Голівуд.

Христя Станкевич, яка професійно танцює, але ще вчить «теорію» на культурології, бо прагне розвитку і якій прийшла суперідея зробити це інтрев"ю ;)

Погоджуюсь з вашою думкою про студентів особливо, тому що спілкуюся з ними, вони справді таланти, я в цьому впевнена… не всі звичайно, але от ті що ви назвали точно)… ну я поки не враховуюся звичайно

Враховуєтесь і дякую за добрі слова. До речі чи можна це використати для блога? 

Так звичайно, тут немає чогось секретного) Завжди заходжу на ваш блог, цікаво читати, дякую.

PS Я також дякую всім, хто читає цей блог. З новим роком !