Ні, ні, соціальні мережі самі по собі не є злом, вони інструмент, який поєднує людей, як телефон, як пошта, як імейл, це платформа для комунікації, можливо не такої якісної як вживу, але від того не менше важливої. Для багатьох людей, які в силу обставин відірвані від рідних і друзів – це найефективніший засіб зв’язку. Справді?
В мене півтисячі друзів, і це кажуть мало. В людей буває по п’ять тисяч друзів. Є отже до чого прагнути. Але не треба. Через соціальні мережі ми втрачаємо відчуття вартості людей, яких знаємо.
Кількість убивця вартості. Як добре зустріти людину зі свого міста на чужині, а якщо це далекий знайомий, то враження, що ти зустрів брата. Дефіцит створює вартість. Люди тепер рідко спілкуються, всі у своїх проблемах ловлять вчорашній день, а соціальні мережі як наркотик забирають це відчуття, підмінюють його ілюзією. Ось вони всі тут, мої друзі. Та насправід це лише старі фотографії на столі.