Крок до свободи

У вас було таке, що підчас навчання (роботи) наступало відчуття ситості. Наївся. З мене досить. Пора на пиво. Ну ви розумієте, таке нестримне бажання все припинити чи краще сказати відсутність бажання все продовжувати.

В такий момент можна скільки завгодно збирати волю в кулак. Толку з того як сили волі просто не залишилось.

Ось вправа, про яку я прочитав у Ганді. Він пропонує згадати обличчя людей, яким потрібна допомога, хто в повному ауті і кому гірше ніж вам. Тоді спитайте себе, чи те що ви робите, ваша справа чимось може допомогти цим людям? «Чи веде вона до свараджа голодних і духвоно спраглих мілійонів?» Якщо відповідь "так", то сумніви і нехіть відступлять.

Наш народ гноблений, позбавлений прав, без вождів, половина дотепер не говорить рідною мовою, а ще більше живуть з комплексом меншовартості, без уявлення як заснувати власну справу, без надії на майбутнє.

Так, ваша освіта (праця) – це крок до свободи нашого народу.