Адже там є меганудні лектори, здатні найцікавішу історію перевторити на дуже тягучу жвачку, є скислі обличчя однокурсників, яким все до лампочки, апатія яких страшніша за свинячий грип, є погано освітленні і непровітрені аудиторії, де навіть випивши літру кави заснеш, бо забракне кисню, є незручні парти "маде ін совдепія" сконструйовані спеціально для тортур, є того ж родоводу предмети, вигадані чиновниками в міністерстві, щоб забезпечити роботою колишніх фахівців з наукового комунізму (так уявіть собі вони ще не виздихали), є дуже якісні турецькі батареї, які встановили замість неякісних австрійських і які шпарять, коли на вулиці плюс і автоматично виключаються, коли на вулиці мінус, є ще багато чого не треба і багато нема чого треба.
Що роботи? Змінити парадигму.
Не ви для навчання, але навчання для вас. Це ваш університет, це ваші аудиторії, це ваші лекції. І у вас мало часу. Попереду боротьба за виживання у світі, де в кожного "менеджера" з вуличних продаж тепер диплом про вищу освіту. Крім диплому вам потрібні знання і навики, щоб ви могли заробити собі на життя.
Вам нема чим дихати в аудиторії? Відчиніть вікно. Вам нудно на лекції? Поставте гостре питання, спровокуйте дискусії і насолоджуйтесь видовищем. Ви вважаєте що вам нідочого соціо-еко-політ-невідомошознавство? Прекрасно, підіть на інший факультет і послухайте лекцію з предмету якого у вас нема в навчальному плані. Вас дістали однокурсники? Допоможіть їм змінитись, покажіть їм приклад. Більшості людей, щоб почати боротись за краще життя потрібен приклад, потрібен той, хто поведе за собою. Так, я звертаюсь до вас. Якщо вам вистарчило терпіння дочитати цей пост, то значить у вас є хороші шанси на перемогу.