Ви знаєте як воно. Опинитись на роздоріжжі. Не маючи карти. Без вказівників. Коли обидві дороги здаються цілком рівнозначними. Коли треба обирати невідомо як і невідомо чим.
Дорога це метафора. Таке трапляється повсякчас і скрізь.
Цей стан невизначеності не триває довго. Щось починає нас переконувати обрати одну з цих доріг. Нам врешті навіть починає реально кортіти зробити саме такий вибір. Наш розум висловлює сумнів, проте хто б його слухав?
І ви знаєте, що? Розум виявляється правим.
В переважній більшості ситуацій наш вибір нам не загрожує і ми згодом можемо покепкувати зі своєї інтуіції, проте є ситуації, коли недосміху. Краще виробити звичку слухатись розуму.