Ми

Я вислухав півсотні історій на тему – чому хто поступив в нашу універ, як їм тут ведеться і що планують в майбутньому. Географія – пів України. Говорили про Іран, важкий метал, лукмор, екскурсії по Львову, телебачення і соціальні мережі, мп3, дизайн, хореографію, театр, сучасне мистецтво, славу, творчість та інші речі. Це тривало шість годин.

Висновки:
Ми шукаємо далеко, коли у нас все перед очима. Ми купуємо за гроші те, що можна одержати безкоштовно. Ми прагнемо зрозуміти безглузді речі. Вивчаємо те, що нам непотрібно і нехтуємо тим, що нам потрібно. Ми далі як і колись не думаємо про майбутнє. Не розуміємо свого призначення. Ми там, де були ми-вчорашні, коли ми-сьогоднішні, ще не народились.

Епілог:
Сьогодні студентка написала "мушу визнати я не хочу назад додому" (вона зараз в іншій країні). Хіба хочеш? Мусиш!