Ми не контролюємо нашого життя. Ми можемо себе переконати, що все під контролем, але це буде лише ілюзія, яка розіб’ється від першого зіткнення з серйозними проблемами. Контроль над життям належить не нам.
Стабільності не існує. Існує ілюзія стабільності. В коридорах поліклінік і лікарень, у відділках міліції, на вулицях щодня – скільки людей раптово потребує допомоги? Скільки разів у нашому житті були випадки, коли ми з полегшенням переводили подих, усвідомлюючи, що мить перед тим могло статися так, що подих попередній був би подихом останнім?
Людина не може контролювати море, але може обирати курс. Якщо курс обрано, то після шторму можна знову буде продовжити шлях. Це краще ніж просто чекати наступного шторму.