2/03/2011

Неминуче


У місті не видно неба. Ні, в місті видно небо. Але в горах розумієш, що небо, яке в місті, то не те небо.

На балконі. Балкон не шклений, відкритиий. Як екран. Бачу сонце, що заходить за гори. Бачу червоний відблиск на хмарах. Ніч. І світяться вогні на будинках. У центрі б’є годинник на пошті. Вітер. Чути дощ. Шум зростає. Повітря стає вологим. Дощ наближається. Залишаюсь на балконі. Дощ проходить поруч.

Коли насувається неминуче треба готуватись його зустріти.  Іноді неминуче оминає.