Освіта це не демократія. Вона не може бути такою. Тут апріорі існує нерівність. Ні не йдеться про те що хтось цінніший як особистість чи у когось правильніший колір шкіри чи зрештою система поглядів на життя. Люди рівні перед Богом, але перед своїм фахом ні.
Не всі історики одинакові, і філологи, і хіміки, і математики (хоча математика і мати всіх наук). Хтось кращий, а хтось гірший як фахівець.
Це треба прийняти. І треба прагнути досконалості.
А ще, ставитись з повагою до всіх своїх колег, не залежно від того хто що про себе думає який він фахівець. Бо з точки зору вічності ми всі невігласи. То може освіта все таки демократія?