- Коли додому?! - перепитує Маркія і сміючись відповідає - не знаю, бо як тільки їду зразу щось починається. Не хочеться пропустити.
Тут у ночі залишаються ті, хто очікує штурму. Адже для чого ще, ми тут зібрались за півтисячі кілометрів від дому, коло цих багать між наметів на асфальті хрещатика посеред пост-апокаліптичних барикад?
Мішки зі снігом, зварена арматура, а тепер ще й бочки та колючий дріт.
Вузькі проходи з боків охороняє варта, яка вправно відловлює "тітушок". В
середині периметру спокійно і безпечно.
Медики роздають вітаміни і таблетки від різних болячок. Тут готують їжу, яку розносять волонтери. Вбираєш рукавиці і маску,
береш піднос з чаєм-кавою і несеш на дальні барикади. Пригощайтесь! А зі сцени "Кому вниз" відвантажує кавер версію "Хлопців з Бандерштату" в стилі рамштайн.
Щогодини всі співають "Ще не
вмерла Україна" і моляться "Отче наш" і "Богородице Діво". Серйозно, я в житті стільки раз не співав
гімн як тут за одну добу. "Слава Україні! Героям слава!" стало звичним
вітанням.
- Майдан це водночас Січ, Християнія і Підкамінь - каже Тед. - Укріплена твердиня, анархічна республіка і етнофестиваль.
Майдан постійно змінюється.
Майдан до кривавої суботи і після це різні майдани. І Майдан до
вівторкового штурму і після це теж різні майдани. І кожен наступний потужніший, краще організований і від того триваліший.
Тут можна зустріти старих дідів в козацьких строях, і київських школярів навіть не випускного класу, які розповідаючи батькам казочки про ночівлю у друзів, прийшли захищати своє майбутнє. Тут повно афганців, студентів, людей різних професій, достатку і походження. Тут весь наш народ. Бо поруч із кожним невидимо присутні його рідні і близькі, які
хвилюються вдома, і його друзі які прийдуть на зміну.
- І що буде далі ? - питає мене Марта. - Як довго стоятимуть люди?
Думаю стоятимуть до нового року і цілий наступний рік. Скільки треба. Ми працюємо вахтовим методом і наш ресурс безмежний. А ресурс режиму обмежений.
Майдан живий. Попри всі закулісні ігри, маніпуляції і політику.
Завдяки Майдану ті хто сумнівався приєднуються до революції. Хто чим
може і хто як може. Дух Майдану сягає значно дальше периметра барикад.
Майдан змінює наше життя і наше майбутнє.
Світло фар вихоплює з темряви дорогу до дому. Але ми вже плануємо, коли повернемось знов. Захищати периметр Майдану.